
Ура, він відбувся!!!
Тільки один Бог знає, як я переживала і скільки душі вклала у цю імпрезу. Кожного дня, напротязі майже одного з половиною місяця, я думала, як все зробити якнайкраще. Створила анонси у Facebook, ВКонтакті та львівському велофорумі Velomax вже 29 березня! Цього року я все робила сама, тому продумати ВСЕ було непросто і навіть страшно… Чи зможу? Чи сподобається людям? Чи не виникнуть якісь проблеми або ЧП? Все обійшлося. Ба, навіть краще: все було чудово! З велосипедів ніхто не падав, ДТП не було, а погода надворі була взагалі казкова, хоч усі боялися, що буде дощ та +13.
Довго не могла продумати маршрут велопробігу. Хотілося чогось іншого, цікавішого та довшого ніж у попередні рази. Нарешті звернулася за порадою до Руслана. Разом ми надумали таке: вул. Університетська – вул. Словацького – вул. Стефаника – вул. Дудаєва – пр. Шевченка – вул. Чайковського – вул. Ковжуна – вул. Вороного – вул. Ліста – вул. Коперніка – пл. Міцкевича – пр. Свободи – вул. Беринди – пл. Ринок.

Після того, як було вирішено із маршрутом, я понесла заяву у міську раду для затвердження. Саме цікаве було те, що під час пробігу нам трапилася перешкода на вул. Ліста у вигляді грузовика якихось комунальних служб. Це був, мабуть, один такий неприємний момент, бо з міської ради мали б за цим прослідкувати.
Після процедури із заявою, я вирішила створити онлайн – опитування для того, щоб точніше взнати майбутню кількість учасників та учасниці. А ще цікаво було взнати, звідки люди дізнавалися про імпрезу. Опитування показало високий % з Facebook. Не дивно, що на день старту там відзначилися 160 чол! Побачивши, що кількість людей зростає з кожним днем, попросила Руслана роздрукувати листівки із підказками для направлячих колон, бо зрозуміла, що з таким об”ємом учасників, я можу не впоратися. Тому мені мали допомагати майбутні направляючі колон.
Далі я зрозуміла, що мені знадобиться мегафон, інакше зірву собі голос. Знайомий погодився позичити. Апарат запланувала забрати по дорозі до місця старту у день велопробігу.
Невеличка заминка вийшла, коли я вирішила дореєстровувати майбутніх учасників вже на місці. Навіть було позичено розкладний столик зі стільцем. Проте у день велопараду Руслан запропонував просто узяти свій ноутбук, щоб звільнити руки, а потім і голову (куди це діти, вже старт і т.д.).
Із запізненням хочу відзначити, що спершу велопарад планувався суто дівочий, як два попередніх у 2011 році. Але побачивши, що Київ не робить гендерної різниці і подумавши, що більша кількість велосипедистів не завадить, я трішки змінила формат імпрези. Вийшло досить непогано і хоча знайомі стверджують, що велопарад одних дівчат все ж кращий, формат “унісекс” збережу. Для порівняння: на I велопараді були присутні 70 дівчат, на II – 50, а цього разу, і дівчат і хлопців, – 150.
Доречі, про кількість: у Львові, після велопробігу, стало традицією посидіти за чашечкою кави чи кухлем квасу на літніх майданчиках, що їх повно на пл. Ринок. Але де ж розсадити таку кількість людей? Кафе “Біля Діани” відпало, бо там, у минулі, рази некоректно себе вели офіціанти. Власник одного літнього майданчика почав крутити носом, хотячи якихось гарантій, на іншому взагалі було лише 6 столиків. Залишився літній майданчик “Ратуша” і на ньому ми й зупинилися з Русланом.
Отже, день старту. Зустрівши гостей із Бресту, я їхала до місця зустрічі і весь час прокручувала, що казатиму людям. Дістала мегафон і почала давати вказівки учасникам та направляючим колон. Руслан в той час сидів на лавочці та займався опитуванням людей. До слова, записалося більше 40 майбутніх учасників. Опитування тривало з 10:30 до 11:40 і мушу сказати, що цього часу ледь вистачило. Я постійно бігала серед велосипедистів та розказувала, що кому незрозуміло. Нарешті, за 10 хв до 12:00 гості із Бресту зібралися у ряд і львів”яни їм поаплодували, вітаючи.
Стартуємо! Першою колоною їхала я та білоруси. А далі колони все під”їжджали та під”їжджали… Я навіть гадки не мала, що так багато людей зібралося! Площа перед Ратушою була заповнена вщент!
Вдосталь пофотографувавши та попозувавши, ми, великою колоною проїхалися по пл. Ринок, а потім розмістилися на літньому майданчику.
Судячи себе зі сторони, побачила нюанси, на які потрібно буде звернути увагу на майбутньому велопараді, а вам на згадку залишаю суперове відео, що так гарно передає настрій III всельвівського Велопараду без кордонів!











