III всельвівський Велопарад без кордонів!

http://s40.radikal.ru/i090/1205/f9/70cdbd95670e.jpg

Ура, він відбувся!!!

Тільки один Бог знає, як я переживала і скільки душі вклала у цю імпрезу. Кожного дня, напротязі майже одного з половиною місяця, я думала, як все зробити якнайкраще. Створила анонси у Facebook, ВКонтакті та львівському велофорумі Velomax вже 29 березня! Цього року я все робила сама, тому продумати ВСЕ було непросто і навіть страшно… Чи зможу? Чи сподобається людям? Чи не виникнуть якісь проблеми або ЧП? Все обійшлося. Ба, навіть краще: все було чудово! З велосипедів ніхто не падав, ДТП не було, а погода надворі була взагалі казкова, хоч усі боялися, що буде дощ та +13.
Довго не могла продумати маршрут велопробігу. Хотілося чогось іншого, цікавішого та довшого ніж у попередні рази. Нарешті звернулася за порадою до Руслана. Разом ми надумали таке: вул. Університетська – вул. Словацького – вул. Стефаника – вул. Дудаєва – пр. Шевченка – вул. Чайковського – вул. Ковжуна – вул. Вороного – вул. Ліста – вул. Коперніка – пл. Міцкевича – пр. Свободи – вул. Беринди – пл. Ринок.

http://s019.radikal.ru/i629/1205/9e/9d2ab562caae.jpg

Після того, як було вирішено із маршрутом, я понесла заяву у міську раду для затвердження. Саме цікаве було те, що під час пробігу нам трапилася перешкода на вул. Ліста у вигляді грузовика якихось комунальних служб. Це був, мабуть, один такий неприємний момент, бо з міської ради мали б за цим прослідкувати.
Після процедури із заявою, я вирішила створити онлайн – опитування для того, щоб точніше взнати майбутню кількість учасників та учасниці. А ще цікаво було взнати, звідки люди дізнавалися про імпрезу. Опитування показало високий % з Facebook. Не дивно, що на день старту там відзначилися 160 чол! Побачивши, що кількість людей зростає з кожним днем, попросила Руслана роздрукувати листівки із підказками для направлячих колон, бо зрозуміла, що з таким об”ємом учасників, я можу не впоратися. Тому мені мали допомагати майбутні направляючі колон.
Далі я зрозуміла, що мені знадобиться мегафон, інакше зірву собі голос. Знайомий погодився позичити. Апарат запланувала забрати по дорозі до місця старту у день велопробігу.
Невеличка заминка вийшла, коли я вирішила дореєстровувати майбутніх учасників вже на місці. Навіть було позичено розкладний столик зі стільцем. Проте у день велопараду Руслан запропонував просто узяти свій ноутбук, щоб звільнити руки, а потім і голову (куди це діти, вже старт і т.д.).
Із запізненням хочу відзначити, що спершу велопарад планувався суто дівочий, як два попередніх у 2011 році. Але побачивши, що Київ не робить гендерної різниці і подумавши, що більша кількість велосипедистів не завадить, я трішки змінила формат імпрези. Вийшло досить непогано і хоча знайомі стверджують, що велопарад одних дівчат все ж кращий, формат “унісекс” збережу. Для порівняння: на I велопараді були присутні 70 дівчат, на II – 50, а цього разу, і дівчат і хлопців, – 150.
Доречі, про кількість: у Львові, після велопробігу, стало традицією посидіти за чашечкою кави чи кухлем квасу на літніх майданчиках, що їх повно на пл. Ринок. Але де ж розсадити таку кількість людей? Кафе “Біля Діани” відпало, бо там, у минулі, рази некоректно себе вели офіціанти. Власник одного літнього майданчика почав крутити носом, хотячи якихось гарантій, на іншому взагалі було лише 6 столиків. Залишився літній майданчик “Ратуша” і на ньому ми й зупинилися з Русланом.
Отже, день старту. Зустрівши гостей із Бресту, я їхала до місця зустрічі і весь час прокручувала, що казатиму людям. Дістала мегафон і почала давати вказівки учасникам та направляючим колон. Руслан в той час сидів на лавочці та займався опитуванням людей. До слова, записалося більше 40 майбутніх учасників. Опитування тривало з 10:30 до 11:40 і мушу сказати, що цього часу ледь вистачило. Я постійно бігала серед велосипедистів та розказувала, що кому незрозуміло. Нарешті, за 10 хв до 12:00 гості із Бресту зібралися у ряд і львів”яни їм поаплодували, вітаючи. :) Стартуємо! Першою колоною їхала я та білоруси. А далі колони все під”їжджали та під”їжджали… Я навіть гадки не мала, що так багато людей зібралося! Площа перед Ратушою була заповнена вщент! :) Вдосталь пофотографувавши та попозувавши, ми, великою колоною проїхалися по пл. Ринок, а потім розмістилися на літньому майданчику.
Судячи себе зі сторони, побачила нюанси, на які потрібно буде звернути увагу на майбутньому велопараді, а вам на згадку залишаю суперове відео, що так гарно передає настрій III всельвівського Велопараду без кордонів!

Posted in Fun, Velo | Leave a comment

Про весну


Весна буде?…


Весна буде!

:)

Posted in Fun | Leave a comment

Я – хазяйка! :)

Ото ніколи б не подумала, що зможу готувати, та ще так смачно :D Попрати там, поприбирати – це та, робилося. А от готування, банякимискиплитатарілки і всяка провізія.. Мені завжди мама з бабцею казали, що мене таку заміж ніхто не візьме, то я собі й думала, і нехай, самій теж непогано :D А потім бац!, і сама почала щось варганити на кухні. Чоловік, думала, затіскає до посиніння)))
То про що це я?.. А! Короче, дівки, не бійтеся тої курви плити, якщо боїтеся, бо в ній нічого страшного нема і тре, щоби тільки муза вам на спину порхнула! :)

Posted in Fun, Вдома | 2 Comments

Запах

Сьогодні вранці я помітила, що до нас впевненою ходою прийшла осінь. Колись я думала, що не люблю цю пору року, але помилялась. Адже осінь, як і весна, асоціюється із чимось новим. Згадаймо навіть 1 вересня, День Знань. Нові зошити, нові ручки та нові набори для малювання. Можливо, нові учителі та нові однокласники. А може й нова школа. Але обов”язково щось нове.

І сьогодні я відкрила вікно, сперлася на підвіконня і глибоко вдихнула свіжий і прохолодний запах. І на хвилинку повернулась у ті шкільні відчуття… Цікаво, що нового принесе цьогорічна осінь?

Posted in Вдома | 4 Comments

Експеримент

Сьогодні підтвердилась моя теорія про те, що безумовні рефлекси людей діють на безумовні рефлекси котів! :) Коли раніше я позіхала, то помічала що мій кіт Макс теж позіхає, коли сидить біля мене. А сьогодні зранку був проведений чіткий експеримент: я штучно позіхаю і в цей час дивлюся на кота. :) Макс теж солодко позіхнув разом зі мною та, уже, з чоловіком! :D

Posted in Fun | 3 Comments

Паперове весілля

А Нам Один Рочок! :)

Перший рік сімейного життя одразу був нелегким, скажу відверто. І справа була не у нас чи наших відносинах. Але ми старалися не звертати на негаразди увагу та просто жили один для одного. :) І, мушу сказати, що виходило досить непогано: разом осідлали велосипеди, разом каталися на сноубордах, разом готували, разом дуріли із котом Максом, разом… та ще багато чого робили й робимо разом. Ні, не так сформулювала, – ми просто РАЗОМ! :D

Ніби так прийнято дарувати на річницю щось одне – одному. І я вирішила зупинитися на срібному хрестику із ланцюжком, адже знак хреста – дуже сильний оберіг від усіх нещасть. А Руслан – єдина дорога мені людина, що залишилась на світі. Він же ж відповів мені сентиментальним запрошенням у ресторан “Купол”. Саме там, рік назад, ми святкували своє весілля. :)

Отак і далі ми крокуватимемо по життю!

Posted in Інфа | 1 Comment

Кохання з першого погляду

Отаке. Отаке мое кохання, м”якого білого кольру :D Побачила і тепер важко засинаю від думки, що немає цієї краси у мене в колекції. Можливо, станенеться чудо і я – таки одягну його.

І я – таки одягнула його!!! :D
Словами сукню важко описати: невагома, м”яка, повітряна… В прохолодну погоду приємно тепліша, а в спеку – холодить. Словом, повисла я на шиї в чоловіка, коли він повернувся додому з роботи! :D

Posted in Фешн ;) | Tagged , , | 3 Comments